Осінь

Сирий пень

Чом сирішає пень,
І світила хтось з обрію витер?
Чом коротшає день,
Холоднішає, злішає, вітер?

Павучиха радіє,
Що піймавсь - загорне в павутиння...
Хмара лити не сміє:
Врізнобій лиш сумне дріботіння.

В ланцюги закує
Листопад неприборкані мрії...
Не зробив - не твоє!
Відлітають у вирій надії.

Осiнь - вона рiзна, i залежить це не тiльки вiд погоди, але й вiд нашого настрою. Сьогоднi вiн у мене гарний!

http://lyrik.rc-svit.com/gedicht1197819.html

А ось таким був нещодавно:
http://lyrik.rc-svit.com/gedicht1197747.html

Чомусь часто повертаюсь до своїх юнацьких віршів... ось наприклад цей... писавсь, коли мені 16 було... ой, як давно!!... зате згадувати - приємно

Осінній дощ
Йде дощ...
Весь час іде осінній дощ,
Хоч осінь має буть ще золотою,
І ліс лише повивсь багряною габою...
Та що ж? -
Іде осінній дощ.

Іде він тихий,
Світло-сірий...
Іде він чистий, як моя сльоза...
За тим я плачу, що літня гроза
З птахами, ніби, відлетіла, в вирій...
І що не будем вже її чекати
Теплу та літу в світі лиш хвала!

Та ще хвала грозі, -
Гроза в моїй душі -
Гаряча, літняя гроза!!!
... та що ж -
не перестаючи йде дощ...

strannaya61, чудове запрошення:

Завітай до моєї оселі

Завітай до моєї оселі,
в сад, де кольори жовто-зелені -
хазяйнує там з самого ранку
(за господаря і господарку)
Осінь-краля, чарівно вродлива,
ти такого не бачив ще дива:
сукня в спалахах жовто-гарячих,
дивовижно гостинної вдачі,
зустрічає люб'язно й привітно -
геть всі стежки убрала у квіти:
пишні айстри, мов зірочки з неба,
чорнобривці, п'янка хризантема;
а в садочку гілля нахилили
до землі рясні яблуні й сливи;
виноградник, лозою увитий,
в листя грона хова соковиті...
Свята Осені щедрі й веселі,
Завітай до моєї оселі!

Хай щедриться сезон

Клопоти все знову і знову
Знайти як наснагу, основу:

Що в спеку, а що - в заметіль?
Як випестити породіль?
Коли сіять добре і вічне,
Коли буде діло заплічне?
Коли лише попіл і дим,
Коли загостиниться дім?

Літо... Літо -
Як диво природнє ролзито:
Росте і буяє,
Чарує, ласкає.

Осінь... Осінь -
Між пасма русявіїї просинь:
Як жінка вагітна,
Спокійна, привітна.

Зима... Зима -
Холодна і сива, сама:
Лютує-вирує...
Співає, жартує.

Весна... Весна -
Тендітна, чутлива, красна:
Дзвінка і весела,
Гаї причепурить і села.

І знову, і знову, і знову
Знаходьмо наснагу, роботу, основу:

Що в спеку, а що - в заметіль,
Як випестити породіль,
Коли сіять добре і вічне,
Коли ж буде діло заплічне,
Коли лише попіл і дим,
Коли ж - загостиниться дім.

Сезон хай щедриться,
Та й щиросердиться!

ВасильАнт писал(а) (29 окт. 2007 12:08

) :

Літо... Літо -
Як диво природнє ролзито:
Росте і буяє,
Чарує, ласкає.

Осінь... Осінь -
Між пасма русявіїї просинь:
Як жінка вагітна,
Спокійна, привітна.

Зима... Зима -
Холодна і сива, сама:
Лютує-вирує...
Співає, жартує.

Весна... Весна -
Тендітна, чутлива, красна:
Дзвінка і весела,
Гаї причепурить і села.

Сподобалось!

Дійсно, середина вдала, а початок и кінець

Хто хоче - доопрацюйте будь-ласка. Обіцяю не сваритися

ВасильАнт писал(а) (05 ноя. 2007 14:45

) :

Дійсно, середина вдала, а початок и кінець

Хто хоче - доопрацюйте будь-ласка. Обіцяю не сваритися

а початок i кiнець - запитання...
я не майстер знаходити вiдповiдi...
схоже на два окремих вiрша або на пiсню з приспiвом