До чого прагне людина?

Що означає рівновага? Це коли нас тягне як до позииву, так і до негативу? Тоді швидше за все - так, людина прагне до встановлення рівноваги між добром і злом.

Гармонія - це не просто рівновага між негативом і позитивом, це узгодження і інтеграція обох понять одне в одне, відсутність поділу (бо ці поняття не можуть розділятися).
Так, якщо світ після смерті існує, і те світло, що бачать після життя дійсно існує, то це не позитив, це гармонія.

Значить так, оскільки людська природа по суті своїй є тваринною (то є ваша думка), і скільки ми бачимо історії, стільки і розуміємо, що лдина пране все знищати навколо себе лиш би забезбечити виживання у тій же боротьбі за виживання. А оскільки це відбувається будь-якими методами, найчастіше "злими", то можна і припустити, що прагне до зла...
Далі включаю іншу думку, релігійну. Природа людини - гріховна, а отже.... немаю чого більше сказати. незнаю, треба батюшки спитати...

І третя сторона. Будь яка система за другим законом термодинаміки прагне перейти в стан з більшою ентропією (а це є не що інше, як міра невпорядкованості (хаотичності) системи). А оскільки, згідно цього ми прямуємо до невпорядкованості, до хаотичності. І можна припустити, що хаосом є зло, то висновок напрошується один.

Написав на одному духу, навіть не перечитував....

Моя думка така: будь яка з крайностей знищує. А тому людина зможе відчути себе добре лише тоді, коли ці дві крайності переплетуться і нейтралізують одна одну. Це і є гармонія!
у хімії незмінним продуктом нейтралізації є вода. Це символ життя. Так само і тут. Якщо досягнути гармонії між добром і злом, то це дасть нові сили для життя. Життя перейде на новий якісно кращий рівень.
(ще одна ілюстрація хибності релігій, які закликають відмовитися від частини своєї природи - негативної чи позитивної).

На даному етапі розвитку я дійшла до думки, що гармонія - це не поєднання добра і зла у рівних пропорціях, а відсутність таких понять взагалі. Гармонія - це одночасна абсолютна порожнеча і повнота, детальніше пояснити не вийде, бо людство ще не придумало слів якими можна було б це визначити.
Мірилом усіх речей є людина, і поза людськими реакціями добра і зла об"єктивно не існує.