А що ви думаєте про голодомор 1932-1933 років?

А душі померлих все ще кричать.
За хліб, що безжально забрали чужинці.
За рідних, що мертво лежали в могильцях.
За тих, хто і досі про час той мовчать.

Вже стільки ночей проминуло відтоді.
Як спокій покинув всі сім'ї в селі.
Як немічно падали діти малі,
І як всі тікали у пошуках долі.

Вже кожен селянин — новий активіст.
Що руку здіймав на свого побратима,
Що так безсердечно вбивав свого сина.
І палко боровся за смерть-сталінізм!

Нам важко збагнути як мучились люди,
Як розум від них помалу втікав,
Бо кожен зустрічний душі вже не мав
І боляче линули постріли в груди.

А душі померлих все ще кричать.
За хліб, що безжально забрали чужинці.
За рідних, що мертво лежали в могильцях.
За тих, хто і досі про час той мовчать.